Поэзия героического Славянска

Туга за Україну

Нема неньки України, мабуть і не буде.

Живуть, наче показились, українські люди.

Похватали в руки зброю, пішли брат на брата,

Бо тепер не українська, а жидівська влада.

Колись були на вкраїні, жиди корчмарями,

А тепер вони у Раді і керують нами

Гройсман Радою керує, Вальцман з булавою,

Коломойський теж не чує землі під собою.

Сформували “Правий сектор”, де усі свідомі.

Наробили гармидеру у рідному доми.

Колись Нуланд на майдані їх дресирувала,

Як собакам з своїх рук печиво давала.

На майдані загинули хлопці-беркутята,

В Маріуполі беззбройних побили солдатів.

А в Одесі, вражі діти, щож ви наробили?

Людей в домі профспілок живцем попалили.

На Донбасі люди гинуть і вогонь палає.

Нехай скоро усіх винних господь покарає.

Хай загинуть злою смертю усі ці свідомі,

З ними їхнє керівництво у Білому домі.

Имя и Фамилия автора пока держатся в тайне. Известно только, что живет он в оккупированном городе-герое Славянске.