Поэзия и проза



Розмова з гривнею про таємниці економіки

912497__original

Ян Таксюр, литератор, публицист

«Більшість українців із розумінням ставиться
до непростих рішень уряду…»
Прем’єр-міністр

«Для украинской экономики плавающий курс
гривны сегодня является единственно
возможным выходом…»
Крупный аналитик

Кожен день трапляється щось дивне,
Ніби плаче хтось далекий або зве…
Йду Дніпром, і раптом бачу: Гривня
Плаваючим курсом вдаль пливе.

Тихі верби похилились сонно,
Хвилі б’ють, і курс туди-сюди,
Гривня аж сопе, але не тоне,
І мені всміхається з води.

– Ти чого сумний? – пита валюта
(Ніжний голос в нашої гривні)
– Та боюсь фінансової скрути,
Сон страшний я бачив.. .
– Що ж у сні?

– Бачив економіку країни,
Що ховалась у глибоку тінь,
І чорнів як ніч валютний ринок,
І доляр сягав у височінь.
І Нацбанк був органом каральним,
Всюди черги, пошук ковбаси,
Безробіття, обмін натуральний –
Я міняв годинник на труси.
І голодні йшли аж до Майдану,
І комусь кричали знову «Геть!»…

– Заспокойся, вийди з цього стану,
Это только тягостная бредь.
Гривня знов плила в дніпровій піні:
– Все в контексті європейських норм,
І постався, друже, з розумінням
До прем’єра та крутих реформ.
І на мене дивиться, як мати.
Я замовк, та знов кричу згори:
– Соромно, але дозволь спитати!
Каже Гривня тихо: «Говори».

– Був режим злочинний в нас без міри
(Кучма, Янукович і т.д.)
А тебе купляв я «по чотири»
Чи «по вісім». Де причина? Де?!
Спохмурніла Гривня, мов з напасті,
Ох, суворий погляд в неї був:
– Пам’ятай навік, не в гривнях щастя.
Наш народ чимало вже здобув!
Я в тобі не бачу патріота,
Розуміння де? Шо за діла?!
І питать пропала враз охота.
Гривня знов по курсу поплила.
Я стояв один, думки стрибали,
В гаманці луна гула в ту мить.
Було відчуття, що на…кололи,
Але де, не міг я зрозуміть.

Источник: LiveJournal


16.09.2014 05:56/ читать дальше...
Рятуйте свої душі, українці! (Спасайте свои души, украинцы!)

Рятуйте свою совість, українці!
Бо ваша “слава” - Герострату гидко!
Чи аморальність - європейський принцип?
Прозвали рідних зрадниками швидко!

Вмикайте рештки розуму, наївні.
Адже дали ви владу лицемірству!
Смоктатимете ви нудотних півнів!
Вони не з цукру - з екскрементів дійсно!

Рятуйте свої душі, братовбивці,
Тому що тіло легко підкоптити.
У власну наплювали ви криницю!
І в пеклі точно будете ви тліти!

З обличчям що? Вам смішно? Путін винний,
Що українські діти відчайдушно
Благають вашу армію злочинну
Їх не вбивати?! Це не слушно?

Для вас ці діти також терористи.
Ви втратили вже совість - ви байдужі,
А головою вмієте лиш їсти!
Ще мить - і не врятуєте ви душі!!


Севастополь - 2014
Мария Четырина

Источник: LiveJournal


14.09.2014 11:01/ читать дальше...
Доброволец на Донбассе

Донбасс зовёт на помощь, и я слышу!
Я далеко, но сердце так стучит!
В порыве мощном всё дорогу ищет
К тем русским братьям, кто сейчас не спит.

Я встану у окна и там всё тихо,
Но пред глазами с ленты новостей:
Рокочет разыгравшееся лихо,
Кровь, пепел, ужас, слёзы матерей.

Как мне уснуть, когда грохочут взрывы,
Свистят осколки, не стихает плач?
В подвалах прячутся ребята дворовые,
Что лишь вчера гурьбой гоняли мяч.

В окопах, стиснув зубы – ополченцы,
Стоят одной стеной – плечом к плечу,
Крик донесётся  через все  границы:
Я с вами, братья! Я не промолчу!

Донбасс зовёт на помощь, и я слышу!
В сыром окопе  пулемёт притих.
Боец присел и на тетрадке  пишет,
Для всех неравнодушных этот стих.


10.09.2014 17:14/ читать дальше...
Марина Кудимова -- Ватники

Посылает война соратника,
Но щедрота ее кратка.
Из разведки четыре ватника
Возвращались без «языка».

Не контрактники и не штатники,
Не прошедшие инструктаж,
На манер пропаганды – ватники,
Хоть обряжены в камуфляж.

Ночь не треснула перестрелкою
И с врагом не столкнула в лоб.
Ватник держит осколки мелкие,
А от крупных спасет окоп.

По дороге от виноградника
До ближайшего блокпоста
Убедились четыре ватника,
Что небесная ткань чиста.

На лоскутья она не делится,
А поделится – вмиг сошьют.
Только шелковой зыбью стелется,
Как спасательный парашют.

Нет у междуусобий линии,
Смерть минувшего не вернет,
Плащаницею этой синею
Тело жесткое обернет.

Как здесь танки понаворочали –
И куда лежать головой?
Кровью мокнет по Новороссии
Чернозем ее даровой.

Над донецкою степью пуганой
Кропивянка поет судьбу.
Ватник пылью пропитан угольной –
Не смывается и в гробу.
 
Кровь пробьет покрова холстистые,
Запечется – не разорвут.
Это русскою реконкистою
СМИ речистые назовут.

Источник: Стихи.ру


04.09.2014 16:51/ читать дальше...
Леонид Корнилов -- Ополченцы Империи


04.09.2014 08:49/ читать дальше...
Социальные комментарии Cackle